Я обов'язково досягну того, що називаю успіхом, і коли мене запитають, у чому мій секрет, я відповім: «Я встаю – кожен раз після того, як падаю».

(Пол Харві)

Як зазначено в частині 56.1 статті 56 Податкового кодексу України: «Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.»

Та які саме рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку?

Пропоную, більш детально розібратися з порядком оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок податкових органів.

1. Статтями 75 – 82 Податкового кодексу України передбачені певні правила проведення перевірок органами державної фіскальної служби. Ці правила є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється органами державної фіскальної служби в процесі адміністрування податків і зборів.

Зокрема, статтею 78 Податкового кодексу України передбачений виключний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки, а статтею 81 ПКУ – умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до її проведення.

Порушення цих правил з боку податкових органів, є порушенням гарантій захисту прав та інтересів платника податків.

Тобто, це свідчить про можливість оскарження наказів в адміністративному суді відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, необхідно зазначити, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки (така позиція Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 09.07.2014 року по справі №К/800/19335/13).

В попередній нашій статті «Що робити, якщо до вас завітала податкова з позаплановою перевіркою» зазначалось, що у разі виявлення відсутності одного з необхідних документів для допуску посадових осіб до перевірки та/або відсутності необхідної інформації в направленні та/або невідповідності службового посвідчення особи, яка зазначена в направлені, Ви маєте право не допускати їх до проведення перевірки.

Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

2. За результатами перевірки складається акт (у разі наявності порушень), а при відсутності порушень – довідка.

Акт перевірки є лише відображенням фактичних дій перевіряючих, а тому не строює жодних правових наслідків для платника податків.

Тобто, викладені в акті висновки не порушують права платника податків, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків для нього, у зв’язку з чим не є предметом оскарження в адміністративному суді.

На підставі акту та за наявності податкових порушень, контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов’язання платникові податків.

Тобто, саме податкове повідомлення-рішення може бути предметом оскарження, у зв’язку з тим, що воно визначає грошове зобов’язання для платника податків.

Таким чином, не є предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства будь-які рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а є лише ті, що породжують права та обов’язки учасників спірних відносин.

Якщо виникли питання, ми дамо на них відповіді!

Телефонуйте за номером +38(095)753-30-32 або пишіть на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

UP